Тоді не скаже грішний…

Бог бачив Свої мрії і творив
Всю землю нашу лише Своїм словом -
Про це в Письмі для нас Він говорив,
Ще говорив, що все створив чудовим!

Для спілкування Бог творив людей,
Та скільки відвертаються від Нього!!!
Ніхто з людей Такого не знайде –
І люблячого, й вірного, й святого!

Не хочуть часто чути Його глас,
Не відчувають поряд Божий подих,
А Він і далі думає про нас –
Дощ посилає, сонце!.. Місяць сходить!

Дає і грішним, і святим дощі -
Була земля щоб наша плодорідна!
Як зеленіють влітку всі кущі,
І трави, і сади - земля вся рідна!

Красуня-осінь нам приносить плід –
І ми радіємо, що в засіках не пусто,
Радіємо й тому, що йде наш рід –
Народжуються дітки (не в капусті)!

Зима-краса приходить, і поля
Знов відчувають Божий щирий захист,
Сніжинки падають - вкривається земля,
І ліс, і сад, і наші з вами дахи!

Ну, а весною все так ожива –
Дзюрчать струмки і чути цвіркотіння!
І пісня в серці чується нова…
Весні радіє Боже все творіння!

Ну, як не чути Божої руки,
Яка піклується і захист нам дарує,
Тії руки, де були ті цвяхи?..
Хто проти Бога - Бог за них сумує!

О, людоньки, не ждіть того часу,
Коли Суд Божий для землі настане,
Тоді не скаже грішний: «Все знесу!»,
Бо вмить його життя навік зів’яне…
                               28.10.2013