Дорогий дружэ... (укр.)

О, дружє м й, прийди до Бога! –
Ти заклик чуєш цей святий,
До пекла широка дорога,
До раю шлях лежить вузький.
Але Христос, В н саме, перший
Пройшов шляхом оттим вузьким,
І на Голгоф  в муц  смертн й
В н кров Свою за люд пролив!

А ти говориш: «Все природа!
Вона створила св т навколо!»
Зневажуеш ти свого Бога,
А любить В н тебе так довго!

Подумай, друже м й, ласкавий:
Чи може мертва та природа
Хочь щось розумн ше створить
В д себе мертвої? – н коли!

То Бог, Творець, Владико св ту
Створив людину й св т ц лий,
Але людина та сгр шила,
По неслухнянниц  своїй.

За те Бог вигнав її з раю
І на земл  ц й поселив,
А гр х д йшов таки до краю –
Брат свого брата вже убив,

В роспуст  жили вс  такаї
Що Бог той св т вже потопив!
Лишив В н т льки с м`ю Ноя,
А люд лиш знов   знов гр шив.

А п сля всеж нар д з`явився,
Нар д той вибраний, святий.
То Бог його Соб  Сам вибрав
Щоб нар д той Йому служив.

Але не довго це так було
І нар д той теж став гр шить,
Та Бог звел в тому народу
За гр х св й жертви приносить.

Та люди дал  все гр шили,
В непослус  жили своїй,
Та Бог вже вир йшив що Сина
В ддасть В н в жертву за людей.

І ось тoд  д ва Мар я
Вродила Сина свойого,
Та вона знала що Месс я
Прийшов спасти тих хто Його.

Ісусе –  м`я Йому дали,
Бо тож їй ангол так звел в,
Поклала в яслах на солм  –
Н де не було вже м сц в.

Малятко той став п дростати
І слухав В н Своїх батьк в,
А вже коли дорослим став В н,
Тод  Їван Його хрестив.

А п сля того наш Спаситель
З брав гурточок учен в,
П йшов В н в Кану Гул лейську
І перше чудо там створив.

І в загол , Христос не мало
Створив чудес на ц й земл :
В н в дкривав сл пому оч ,
Та чути стали вс  глух ,
В н вчив любити   прощати,
В н вчив словами та без сл в,
Не забував гр х викривати...
І св т Його не полюбив.
І п сля тридцяти трьох рок в
Його життя на ц й земл 
Нар д наклав на Нього руки
Та й на Голгофу повели.

І там вони Його розрп`яли,
Там кров лилась Його свята,
За гр шних нас Його карали,
Щоб мали ми в чне життя!

То я   ти там мав вмирати
За нащ  зл  таки гр хи,
Але Христос, В н був розпя`тий
Провини взяв ус  мої!

В н вмер   його поховали
В печер  мрачн й та сир й.
Та в трет й день нарано в ранц 
Воскрес Син Божий, став живий!

І п сля В н вз йшов на небо,
Сидить праворучь у Отця
Щоб я   ти прийшли до Нього,
Щоб мали ми в чне життя!

І ось сьогодн  Дух Святий
Цю в стку добру знов звищає:
“Прийд ть до Бога вс  скор ш,
Бо В н давно вже вас чекає!”